Федеріко Андахазі (Andahazi Federiko)

Федеріко Андахазі (ісп. Federico Andahazi; нар. 6 червня 1963, Буенос-Айрес) - аргентинський письменник.

Народився в сім'ї угорського поета та психолога Бела Андахазі. Закінчив психологічний факультет університету Буенос-Айреса, але присвятив себе літературній творчості. У 1995 році два його оповідання були особливо відзначені журі Національного конкурсу Інституту Св. Томи Аквінського. Став відомим після публікації у 1995 році роману «Анатом». 1996 року став за цей роман лауреатом першої премії аргентинського Фонду Амалії Лакросе де Фортабат, проте через полеміку з приводу епатажного еротичного змісту твору Андахазі отримав лише грошову частину премії, але не звання лауреата. «Твор, який отримав нагороду, не сприяє зміцненню найвищих духовних цінностей» — так свідчила заява Фонду, відображаючи обурення «громадської думки». Але в 1997 роман виходить у видавництві «Планета» (Іспанія) і з цього моменту стає міжнародним бестселером. Він перекладений майже всіма європейськими мовами. Світову популярність здобули другий його роман – «Милосердні» (1998) і третій – «Фламандський секрет» (2003). Для Андахазі характерно еклектичне змішання жанрів - притча, готичний роман, детектив, "чорна" проза. У своїх творах він інтерпретує реальні історичні факти, привертаючи увагу читача до вічних проблем кохання («Анатом»), творчості («Фламандський секрет»). Роман «Государ» (2001) присвячений проблемі тоталітаризму – однієї з основних тем латиноамериканської літератури.