Ісмаїл Кадаре

Ісмаїл Кадаре  — албанський поет і прозаїк, есеїст. З 1960-их років є одним із найзначніших літераторів Албанії. Автор кільканадцяти романів, відомих завдяки перекладам французькою мовою, зокрема «Генерал мертвої армії» (1964), «Хто поверне Дорунтін?» (1979), «Три прогони моста» (1981), «Три скорботні пісні для Косова» (1998); вигадливо поєднує у творчості історичні, міфологічні та фантастичні мотиви.
1992 року його було відзначено нагородою Prix mondial Cino Del Duca, 2005-го — Man Booker International Prize (Букерівська премія), а 2009-го — Prince of Asturias Award of Arts (Премія Принца Астурійського). Кілька разів номінований на Нобелівську премію з літератури. Його праці перекладено тридцятьма мовами.

На 89-му році життя у письменника зупинилось серце. Президент Албанії Байрам Бегай висловив свої співчуття:

«Албанія та албанці втратили генія слова, свого духовного емансипатора, Балкани — співця своїх міфів, Європа та світ — одного з найвідоміших представників сучасної літератури».

У 2023 році президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Албанії удостоїв його титулу Великого офіцера ордена Почесного легіону.
У видавнитцві «Фоліо» друком вийшли книжки «Генерал мертвої армії» та «Барабани дощу».