Найскладнішим періодом для вивчення геральдичної традиції Руської землі було століття після монгольської навали, яка спричинила втрату більшості тогочасних джерел. Донедавна в розпорядженні вчених перебувало заледве кілька десятків геральдичних пам’яток, що не давало можливості скласти навіть загальне уявлення про геральдику Руси того періоду. Виправлення такого стану речей стало можливим завдяки залученню нових джерел, що зосереджені в різних музейних зібраннях, найважливішим серед яких є сфрагістична колекція Музею Шереметьєвих.
В геральдиці часів Руського королівства, поруч зі збереженням традицій раннього руського герботворення, спостерігаємо динамічні перетворення. В геральдиці нобілітету спостерігаємо поширення звичаю використання урядницьких гербів, що постали як система саме в цей час під римським впливом. Новим явищем у руському герботворенні були міські герби, найдавніші з яких на руських теренах з’явилися в період держави Романовичів.