Умберто Еко (нар. 1932 р.) — відомий італійський письменник, вчений і філософ. Його перший роман «Ім’я рози», опублікований у 1980 році, одразу ж став супербестселером. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Умберто Еко «Ім’я рози», «Бавдоліно», «Таємниче полум’я цариці Лоани», «Празький цвинтар», «Маятник Фуко», «Номер нуль».
XVII століття. Роберто де ла Грів після корабельної аварії потрапляє на «Дафну» — корабель, що застряг на мілині в лагуні невідомого острова у Тихому океані, на якому, на перший погляд, нікого немає. На кораблі він згадує своє минуле життя: участь у Тридцятилітній війні, сидіння в облозі разом з батьком у місті, яке намагаються захопити іспанці, дружбу з дворянином-атеїстом, яка для того часу була дуже небезпечною. Дворянин гине на дуелі, батько гине у бою, а Роберто після зняття облоги потрапляє у Париж. І тут на нього чекають і кохання, і алхімія, і Рішельє з Мазаріні. Нарешті, через водоверть подій він потрапляє на корабель, що вирушає у навколосвітню подорож. Однак шторм руйнує всі людські плани, і доля прибиває пліт з Роберто до «Дафни»...
Умберто Еко, як завжди у своїх творах, порушує питання, які завжди хвилюватимуть людство, — що є життя, що є смерть, що є кохання, як улаштований Всесвіт…
