Розстріляне відродження в 4-х томах

Паперова: 1 270 грн.
Залишилось декілька примірників

Цифрова: 635 грн.


Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-1930-х рр. XX ст. Це доба творчої особистості, що ввійшла в конфлікт із тоталітарним режимом. Більшість учасників цього процесу були репресовані.

До першої книжки увійшли твори Бориса Антоненко-Давидовича (помер на засланні) «Чистка», «Де 
подівся Леваневський», «Протеже дяді Васі», «Хто такий Ісус Христос», «Три чечени», «СІЗО»; Івана Багряного (покарання відбував у спецпоселеннях Далекого Сходу, що підірвало здоров'я письменника) «Скелька» (історична поема), «Чому я не хочу вертатись» до СРСР (публіцистична стаття), «Морітурі» (драматична повість), репродукції картин Михайла Бойчука (розстріляний у Києві).

До другої книжки увійшли: повість Дмитра Бузька «Ядвига і Малка, поліські партизанки», поезії Марка та Миколи Вороних; цикл поезій Олекси Влизька «П’яний корабель», поезії Миколи Зерова, оповідання Мирослава Ірчана, роман Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо», оповідання Григорія Косинки. Їх усіх розстріляли. Розміщені листи Остапа Вишні, поезії Михайла Драй-Хмари й уривки з монографії Сергія Єфремова, ув'язнених у таборах ГУЛАГу. Розстріляли й художників Миколу Івасюка та Івана Липківського.

До третьої книжки увійшли твори авторів, яких розстріляли за те, що були українцями: п’єса «Маклена Ґраса» Миколи Куліша, частково роман «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного, «Гад Звіринецький» Клима Поліщука, а також частково роман «Недуга» та поезії Євгена Плужника, який помер від сухот у концтаборі, і поезії Володимира Свідзінського, якого спалили живцем. Розстріляли й Івана Падалку та Софію Налепинську-Бойчук, репродукції їхніх картин є у кольоровій вкладці.

До четвертої книжки увійшли твори таких авторів: вірші та поеми Михайля Семенка, частково п'єса «Богдан Хмельницький» Гната Хоткевича, повість «Міс Адрієна» та віршовані памфлети «Божественна комедія» Ґео Шкурупія. У видання також увійшли: повість «Жива могила» Людмила Старицької-Черняхівської, яка померла в потязі на депортацію, а також частково роман «Санаторійна зона» й оповідання «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, який на знак протесту заподіяв собі смерть. Розстріляли й Василя Седляра, репродукції робіт якого є в цьому виданні.

Фоліо рекомендує