Наполеон

французький державний діяч, полководець, перший консул Французької Республіки (1799—1804), імператор Французів (1804—1814, 1815). Творець однієї з найбільших імперій світу, реформатор і законодавець Європи. Представник роду Бонапартів. Народився в Аяччо, Корсика, Франція. Схвально зустрів Французьку революцію, став дивізійним генералом революційної армії (з 1796). Командував французькими військами у війні проти Австрії та П'ємонту (1796—1797), засвідчивши талант великого воєначальника і політика 1799 року здійснив державний переворот у Франції: полишив владу Директорії, став консулом. 1804 року проголосив Францію імперією, а себе її першим імператором. Запровадив нове законодавство, яке діє у більшості європейських країн. Завдяки перемогам над Австрією, Пруссією, Московією підкорив більшу частину Західної й Центральної Європи. Намагаючись встановити гегемонію на континенті, протистояв Британії та її союзникам. Зазнав серйозних втрат у неуспішній війні з Росією (1812) Після невдалої битви під Ляйпцигом (1813) й здачі Парижа програв війну коаліції Австрії, Пруссії та Росії. 1814 року зрікся престолу, був засланий на Ельбу. 1815 року повернувся до Парижа і відновив імператорську владу, але зазнав поразки у битві під Ватерлоо. Вдруге відмовився від престолу, був засланий на британський острів Святої Єлени. Помер у Лонґвуді на Святій Єлені, Велика Британія. Національний герой Франції.