Валентин Чемерис (1936—2016), відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, романів-есе, збірок гумору, сатири, пародій, творів для дітей, лауреат багатьох літературних премій, зокрема Міжнародної преміі Українського козацтва «Лицарське перо» (2008). Свій творчий шлях він розпочав у 1959 році, й послужний список Чемериса вражає: за його життя вийшло друком понад 70 книжок. Найпомітніше місце у творчості письменника посідають історичні романи, деякі з них навіть стали культовими. У цих творах автор цікаво, небайдуже та неупереджено розповідає про минуле України, використовуючи яскраві образи, що пробуджують уяву, залишають слід у душі, викликають гордість за свій народ.
У цьому романі автор пише про рязанську княгиню Євпраксію і хана Батия, онука завойовника Чингісхана, воїна і також завойовника... У сімнадцять вона вийде заміж за княжича Федора, через рік народить йому сина, а ще через рік її чоловік на чолі посольства вирушить у ставку Батия. Хан, дізнавшись про незвичайну вроду жони Федора та бажаючи принизити гідність руського князя, зажадав, щоб він привів дружину до його намету. Ображений Федір відмовився і був убитий за наказом Батия. Татари увірвалися в місто, жорстоко розправляючись з мешканцями. Живою мала залишитися лише княгиня Євпраксія — так повелів Батий...
