У давній Русі вважалося, що люди, які читають книги, а тим паче інтерпретують їх, є любителями мудрості, любомудрами, по-грецьки — філософами. У «Літературній мудрості Русі-України» йдеться про тексти та книги, які мали поширення на руських землях у давні часи, про їх філософський потенціал, а також про давньоруських книжників. Автор звертає увагу на загадки давньоруської літератури й попереджає про можливі літературні фальсифікації.