Здав до видавництва роман. Назва "Лютеція". Як завжди, про любов. Буде у вересні. Але то, як відірвати від себе дитину в далеку дорогу - не напестишся, не націлуєшся. Ще раз і ще раз пробігаєш текстом і виловлюєш блохи. Бо письменник в нашій країні може покладатися лише на себе.

Треба бути і коректором, і літредактором, і дизайнером обкладинки, і підібрати ілюстрації та ще й наполягти на точному їхньому розміщенні, переглянути, курва маць, макет, обумовити папір, шрифт!!!, завернути назад, знову проглянути, курва, макет... Це як для мене, холєрика, який не може приміряти одяг в крамниці довше, ніж лічені секунди, істинна мука. Але не дано мені цієї муки позбавитися. Не дано. Не в цьому житті.