Юрій Миколайович Косач (1908–1990) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, редактор і художник. Був небожем Лесі Українки та онуком Олени Пчілки. Половину свого життя прожив у США. Твори письменника видавали у Львові, Станіславі, Кракові, Парижі, Новому Ульмі, Мюнхені, Аугсбурзі, Регенсбурзі, Нью-Йорку та Києві. За неоднозначністю й загадковістю біографії та суперечливістю творчої і наукової спадщини Юрія Косача можна поставити в один ряд із такими його відомими сучасниками (і добрими знайомими), як Віктор Петров (Домонтович) та Ігор Костецький.
До видання ввійшов нарис життя та творчості письменника («“Чарівна Україна” Юрія Косача у європейському вимірі»), а також його довоєнна проза — збірки «Чорна пані», «Чарівна Україна», «Чад», «Клубок Аріядни», «Тринадцята чота», оповідання «Глухівська пані», у яких відтворено історію «чарівної України» ХІІ–ХХ століть у драматичних перебігах життєвих доль її окремих персонажів.
У серії «Великий роман» також вийшли друком твори Юрія Косача «Дюнкерк», «Рубікон Хмельницького», «День гніву», «Володарка Понтиди», «Сузір’я Лебедя», «Сонце в Чигирині», «Чортівська скеля» та «Дивимось в очі смерті».
