Володимир Винниченко (1880—1951) прожив велике неспокійне творче життя письменника й активного, легального й нелегального, діяча українського національно-державного відродження. І вся ця складність духовного світу, ця суперечливість Винниченка як письменника, політика і людини знайшла своє глибоке, безпосереднє, іноді жорстоко-щире відображення у його щоденникових нотатках.
Щоденник подає нові факти ідейної переорієнтації Винниченка після його від’їзду за кордон: розрив з політикою УНР, критика своєї власної минулої політики, утворення закордонної групи УКП, поїздка влітку 1920 р. до Москви і Харкова з надією перехопити ініціативу й надати Радянській Україні незалежного статусу, невдалий фінал цієї спроби, розрив з більшовиками, повернення за кордон, послідовна нищівна критика політики РКП і КП(б)У.
