Святий Авґустин (354—430) — християнський теолог, вчитель Церкви, філософ, ритор, єпископ. За його власними свідченнями, ним було укладено 232 книги; збереглися також 224 листи і понад 500 текстів проповідей. Спосіб викладу матеріалу в цих працях відповідає бурхливому, неспокійному характеру автора. Про нього говорили, що ні в кого з великих мислителів не було таких перепадів між найвищим і найнижчим, що серед церковних святих він був найменш святим і найбільше людиною.
«Сповідь» — автобіографічний твір, у якому Авґустин у формі молитви розповідає про своє життя, що відрізнялося занепокоєнням, постійним пошуком і багатьма помилками, про свій досвід грішника, котрий відкрив шлях до Бога, саме у Ньому віднайшов усе, чого шукав. Він вважав, що нема святих без минулого, нема грішників без майбутнього. У молодому віці Авґустин втратив віру в Бога, переживав духовну еволюцію і лише згодом повернувся до Церкви і був визнаний взірцем християнського способу життя і служіння.
