Анатоль Свидницький (1834—1871) — український письменник, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Значною мірою автобіографічний роман-хроніка А. Свидницького «Люборацькі», написаний у 1861–1862 роках, на той час був новаторським як за жанром, так і за змістом, але побачив світ лише через чверть століття. У ньому реалістично відтворено суспільне життя України 40–60-х років XIX століття. Описуючи трагічний занепад священничого роду Люборацьких, автор порушує проблеми навчання й виховання молодого покоління у світі соціальної несправедливості, руйнування сім’ї, а також денаціоналізації, яка веде до деградації особистості. Іван Франко вважав «Люборацьких» «першим реалістичним романом на побутовому тлі» й зазначав: «Анатолій Свидницький, може, і сам не здогадувався, що написав твір, який надовго залишиться однією з найкращих оздоб української літератури».
Ернст Теодор Амадей Гофман (Ernst Theodor Wilhelm Hoffman)
Іван Багряний, Михайло Коцюбинський, Іван Котляревський, Марко Вовчок, Леся Українка, Тарас Шевченко, Микола Хвильовий, Панас Мирний, Гнат Хоткевич, Григорій Сковорода