Юхан Норберг, Георгий Почепцов
Прогрес. Десять причин з нетерпінням чекати на майбутнє, Управление будущим
ТОП, ЗМІ про нас
При цьому нам радять контролювати свої звички, розвивати не стабільні, а креативні проекти, не забуваючи, що без знань про минуле не буває майбутнього.
Юхан Норберг. Прогрес. Десять причин з нетерпінням чекати на майбутнє. – Х.: Фоліо, 2019
Всупереч всім «негараздам», якими нас лякають ЗМІ, та які, безперечно, мають реальну основу (війни, біженці, міждержавні конфлікти), автор цієї книжки пропонує з цифрами в руках поглянути на і на «прекрасне минуле», і на історію загалом. І досить глянути на назви розділів, щоб зрозуміти, що прогрес, на якому наполягає автор – це таки наочне явище. Отже, "Їжа", "Санітарія", "Писемність" і "Тривалість життя" більш ніж переконливо доведуть різницю між середньовічним "вчора" і багатовимірним «сьогодні». Не кажучи вже про "Свободу" чи "Права жінок", де можна дізнатися про поступ у соціальній галузі життя. Інша річ, що користуватися усім цим після згаданого «середньовічного», а чи «соціалістичного» минулого ми навчимося тільки завтра, але це вже тема наступної розмови. Поки ж нам пропонують відчути різницю, нагадуючи, що справжній апокаліпсис ми вже не раз пережили. "Деякі вважали це кінцем світу, - пише автор про епідемію чуми. - У 1349 році ірландський чернець записав події і завершив свій текст словами: "Я залишаю пергамент для продовження роботи на випадок, якщо хтось виживе в майбутньому, і який-небудь син Адама зможе уникнути цього мору і продовжити роботу". Після цього тексту є примітка, написана рукою переписувача: "На цьому, здається, автор помер".
Аві Йоріш. Нехай будуть з вами інновації. Як ізраїльська винахідливість рятує світ. – К.: Yakaboo Publishing, 2019
Автор цієї книжки, підприємець та експерт із Близького Сходу, розповідає про винаходи, які покращують життя мільярдів людей у цілому світі, допомагають годувати голодних, лікувати хворих, рятувати життя. Це історії про відвагу та завзяття винахідників у медицині та сільському господарстві, обороні та енергетиці. Це історії країни, яка, шукаючи рішення для своїх локальних викликів і проблем, знайшла рішення, що стають у пригоді за тисячі кілометрів від Ізраїлю. Це і мобільні команди парамедиків, які встигають туди, куди не встигає звичайна «швидка», і система крапельного зрошування, і глибинне стимулювання мозку, і системи кібербезпеки. Автор пояснює, як працює специфічна ізраїльська культура інновацій, у підґрунті якої – релігійне переконання, що добрі євреї мають направляти світ, tikkun olam. У сучасній інтерпретації ці слова давньої молитви означають шукати рішення для складних проблем у медицині, рятувати довкілля і зберігати активну громадянську позицію. Для героїв та героїнь цієї книжки — лікарів, науковців, агрономів, ботаніків, інженерів, юдеїв, християн і мусульман — «направляти світ» стало головною метою.
Алекса Клей, Кіра Май Філліпс. Економіка бунтівників.- К.: #книголав, 2018
Обидві авторки цієї книжки - провідна експертка із субкультур та інновацій на маргінесі та спеціалістка із соціальних інновацій – продовжують розвінчувати міфи Кремнієвої долини. Виявляється, не всі грандіозні ідеї та підприємницькі винаходи родом із цієї колонії інтелектуалів. Вони приходять також із велелюдних вулиць Шеньчженя, із затоплених прибережних міст Тайланду й навіть із в’язниць Сомалі. Ця книжка — про унікальних людей, які рухають світ, однак залишаються нікому не відомими. Це новатори-бунтівники: пірати, комп’ютерні гакери, пранкстери та колишні лідери вуличних банд. На відміну від стандартних підприємців, вони демонструють чудову винахідливість, застосовують першопрохідні оригінальні методи та втілюють незвичайні, але продуктивні практики. Як же працюють ці невідомі мрійники? Звідки черпають свої ідеї та яким чином їх реалізовують? І як, зрештою, ми можемо використати їхній досвід та знання для розвитку сучасної економіки?
Антоніо Ґарсія Мартінес. Хаос у Кремнієвій долині. Стартапи, що зламали систему. – К.: Наш Формат, 2018
Автор цієї книжки розвінчує міф про Кремнієву долину як про притулок інтелектуалів, показуючи її зовсім з іншого боку. Для нього не існує ніяких авторитетів, тож цей веселий і зухвалий авантюрист розповідає захоплюючу історію, поклавши в її основу власний досвід. Кремнієва долина, на думку Мартінеса, - це зоопарк для мавп хаосу, молодих бізнесменів-технократів, не надто обтяжених мораллю, число яких з часом буде невпинно зростати. Тим часом венчурний капітал завжди готовий забезпечити їх бананами. Але чи зможе суспільство пережити їх підприємницьку активність і якою людської ціною? В основу книжки лягла історія запуску рекламної платформи AdGrok, яку автор створив разом з двома однодумцями. Ця платформа автоматизувала процес вибору ключових слів. Вони працювали втрьох на корпорацію Adchemy, але робота не приносила ні радості, ні доходів, і трійця вирішила звільнитися і знайти гроші на стартап.
Георгий Почепцов. Управление будущим. – Х.: Фоліо, 2019
Автор цієї книжки, пишучи на тему інформаційних воєн, пропаганди, теорії комунікації, інформаційних та комунікативних технологій. недаремно вважає, що країна, яка будує майбутнє, буде жити за своїми правилами. Натомість країна, яка не робить цього, буде жити за чужими, оскільки вона буде будувати майбутнє для кого-то другого. Для кого саме? Майбутнє завжди було цікаво в першу чергу військовим, світовим нафтовим і газовим компаніям і державам в сфері енергетики. Але сьогодні майбутнє вплине на життя кожного, оскільки всі будуть залежні від роботизації і розвитку штучного інтелекту, оскільки зникне безліч професій. "Часто мы понимаем и чувствуем, что нас ожидает, - пише автор, - но еще более часто мы реагируем на приход такого неожиданного будущего достаточно неадекватно. Мы отворачиваемся или замираем, надеясь, что злые ветры пронесутся мимо".