Зиґмунд Фройд (1856—1939) — видатний австрійський психолог, психіатр і невролог, засновник психоаналізу — методу, який базувався на визнанні існування таких психічних процесів, як свідоме, несвідоме і надсвідоме, тобто на існуванні не тільки процесів, котрі контролюються людиною і є свідомими, а й таких, що здійснюються несвідомо і нею не контролюються. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, сновидіннях, гіпнотичних станах і т. ін., в діях, які здійснюються автоматично, рефлекторно. Це відкриття призвело до революції в психіатрії і лікуванні неврозів.
«Тлумачення снів» (1900) — один з головних творів Фройда, що дозволив автору розтлумачити широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей. Зигмунд Фройд стверджував: «Тлумачення снів є королівською дорогою до пізнання підсвідомого, це саме основа психоаналізу…»
