Олесь Ульяненко (справжнє ім’я Олександр Ульянов; 1962—2010) — найрадикальніший і найжорсткіший український письменник, автор понад 20 романів. У видавництві «Фоліо» у 2003 році вийшли друком романи письменника «Сталінка» і «Дофін Сатани».
Біографія Ульяненка читається як карколомний пригодницький детектив: бурхлива хорольська юність, навчання в медучилищі, втеча з дому, мандри на Далекий Схід, морехідка, служба в Афганістані, участь у боротьбі за незалежність України, бездомне й голодне поневіряння в Києві, здобуття єдиної за всю історію Малої Державної премії ім. Т. Шевченка (роман «Сталінка»), анафема від православної церкви Московського патріархату (роман «Знак Саваофа»), тавро першого офіційного письменника-порнографа (роман «Жінка його мрії») і врешті смерть за не зовсім з’ясованих обставин... Олесь, як ніхто інший, знав, що таке темний бік життя, і саме це із знанням справи він зображував у своїх творах.
За яких обставин людина може опинитися на самому дні і чи може вона, навіть маючи бажання, вирватися звідти і повернутися до нормального життя? Чи можна змінити свою долю, якщо ти з дитинства приречений жити серед покидьків? На ці та багато інших питань намагаються знайти відповідь герої роману Олеся Ульяненка «Квіти Содому».