«Порожні шафи» (1974) — це дебютний автобіографічний соціально-психологічний роман Анні Ерно. Зробивши нелегальний аборт, героїня згадує дитинство та батьків і своє намагання вирватися з депресивного оточення.
Роман «Те, що вони кажуть, або нічого» (1977) продовжує тему пошуку власної ідентичності та дорослішання. Авторка аналізує суспільні норми та класові бар’єри часів своєї юності.
«Я не вийшла з темряви моєї ночі» (1997) — роман у формі щоденника, який авторка вела, доглядаючи за матір’ю, хворою на деменцію. Це емоційна розповідь, де Ерно відверто описує сором, фізичну відразу, безпорадність і водночас безмежну любов та біль втрати.