Смерть. Сибірські новели

Ім’я видатного українського письменника, критика й перекладача Бориса Антоненка-Давидовича (1899−1984) донедавна було мало знайоме сучасному читачеві. Протягом кількох десятиліть його твори не видавалися.  Доля інтелігенції, тих діячів, що на початку брали активну участь в українській національній революції, а пізніше змінили свої погляди та змушені були перейти до співпраці з радянською владою, постійно тривожила Антоненка-Давидовича. 

У  повісті "Смерть" (1928) автор розповідає про українського інтелігента, колишнього прибічника Петлюри, який був членом різних українських організацій. Але потім він зрікся свого коріння і вступив до лав більшовицької партії. Та і серед більшовиків Кость Горобенко почуває себе чужим…

«Сибірські новели» — це низка неповторних людських доль і характерів, яким довелося пройти через криваву машину ГУЛАГу. Ці характери і долі — більш ніж реалістичні, тому що вони — свідчення письменника, який дивом вижив у страшному пеклі…