Герої романів і оповідань американського письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896—1940) — «покоління епохи джазу», що безтурботно марнують життя і прагнуть до багатства. У книзі зібрано п’ятнадцять оповідань початку 1920-х, у тому числі про Жозефіну та Гвен, а також оповідання про Безіла Дюка Лі. Прототип образу Жозефіни — «перша любов» Фіцджеральда. Пошук справжнього кохання стає сенсом її життя. Проте всі задуми юної красуні закінчуються невдало, адже, на відміну від Безіла, вона нічого не навчилась. Образ Гвен змальований автором зі своєї дочки.