Замогильні записки

Франсуа Рене де Шатобріан (1768—1848) — відомий французький письменник, «батько романтизму», міністр іноземних справ Франції. Державний діяч, що виступав проти Наполеона, давав поради Людовіку XVIII, відмовлявся від співпраці з французьким королем Луї-Філіпом і виконував таємні доручення матері вигнаного спадкоємця престолу — герцогині Беррійської.

«Замогильні записки» Шатобріан дозволив опублікувати лише після своєї смерті. За жанром це звичайна автобіографія, але водночас грандіозна історична хроніка, в якій ідеться про один із найбурхливіших періодів в історії Франції (Революція, Імперія, Реставрація, Сто днів, друга Реставрація, Липнева монархія). Шатобріан на сторінках своєї книжки постійно переносить читача з однієї епохи в іншу, переходить від однієї інтонації до іншої. У творі змальовано портрети Мірабо й Лафаєта, Талейрана та Наполеона, описано Ніагарський водоспад і швейцарські Альпи, Лондон 1794-го, Рим 1829-го та Париж 1830 року.